субота, 17 березня 2012 р.

НЕПРИЄМНІСТЬ

     Сьогодні вранці написала пост і задовільно пішла робити справи, обмірковуючи наступний пост.  За цей час ми з чоловіком вирішили просканувати комп на віруси.  Просканували, виявили три віруси - непоганий результат. І все забули, звичайні справи. А ввечері заходжу в свій блог і я в шоці:  майже всі  фотографії зникли, замість них страшні чорні квадрати - що це я не знаю, але думаю, що винні в цьому саме ті брати-віруси. 
     Тепер де що прийдеться перефотаграфувати (вигляд буде вже не товарний), де які фото познаходила. Починаю все спочатку теж не погано.  

пʼятниця, 16 березня 2012 р.

Принцесо-дівоче.



   Колись довгими зимовими ночами я, готуючись до Різдва, шила подарунки для своїх старших дітей - це чохлики для олівців (дякую Цвітані  - "чохлик" мені більше подобається, а ніж "пенальчик"). Про Федюхін чохлик я вже писала, тепер (не пройшло і півроку) пишу про Марусін.

пʼятниця, 24 лютого 2012 р.

ХОЧУ ВЕСНИ!!! ЧЕКАЮ!!!

      Якось вже у повітрі пахне весною! Вона не минуча, вона обов"язково прийде! Так я кожен день собі говорю, особливо коли йдемо гуляти. Мені дуже важко гуляти зі свома дітьми, так як вони малі і поки їх одягнеш вже така стомлена, що думаєш де б взяти сили на прогулянку. Старша (4,5) вже одягається майже сама; середньго (2,5) треба одягти, ще повмовляти, щоб йшов одягатися; а молодшого (6 місяців) треба одягати швидко і тут же виносити на вулицю, укачуваючи, щоб заснув.
      До чого я все це пишу, а ось до чого: народилась в мене така лялька "веснянка".
  

понеділок, 20 лютого 2012 р.

Весела ковдра для бабусі

    У моїх діточок є прабабуся, звати її як і мене Таня, тобто баба Таня. На її День Народження завжди збирається вся родина, а так як мене прорвало робити все своїми руками, то подарунок теж мав бути hand made. Тож виникло бажання зробити щось яскраве, тепле, життєрадісне.

понеділок, 6 лютого 2012 р.

Пенальчик

       
       В мене не получається фотографувати свої роботи завчасно. Може це лінь, а може обставинни: молодшому лише п"ять місяців, а сьогодні ще і захворів. Тому показую вам подарунок який я зробила на Різдво для середньго, для Федюнчика (і для старшої Марусі я зробила такий же подарунок, про нього буде окремий пост, я його не сфотогрофувала ще).

пʼятниця, 13 січня 2012 р.

Одарка

   Дома у нас з"явився токарний станок, і тепер Андрій, збираючи від усюди дерев"яшки, перетворє їх на корисні речі. В результаті ось така лялька вийшла у нас з чоловіком, можна сказати спільна творчість. Збиралися в гості до дівчинкі Маші, потрібен був подарунок (Андрій завжди приходить до Маші з подарунком, він її хрещений), І захотілося подарувати щось зроблене своїми руками.

Курточка для Марусі.

    Ось нарешті повідомляю, що пошила курточку для своєї донечкі. Вона її носить вже цілий місяць. А мені дуже приємно, що мої дитячі мрії збуваються. Коли я була маленька, як і більшість дівчат грала в доньки-матері. І мріяла, що в мене буде донька і я буду шити їй одяг. Тепер я можу сказати, що залишилась вірною своїх мрій. А щє я вірю, що речі, які зроблені матусями для своїх дітей, їх захищають, так як частка маминої душї перебуває поряд з дитиною. В подальшому сподіваюсь, що більшість речей для моїх рідних буде зроблено моїми руками.